Нестандартные

Прямо на проспекте Ленина 171а, рядом с остановкой 12 апреля с недавних пор можно увидеть такую философскую цитату из поэзии.

 Это две строфы из стихотворения Василия Симоненко.

Він  дивився  на  мене  тупо
Очицями,  повними  блекоти:
—  Дарма  ти  себе  уявляєш  пупом,
На  світі  безліч  таких,  як  ти.  —
Він  гримів  одержимо  і  люто,
І  кривилося  гнівом  лице  рябе,
Він  ладен  був  мене  розіпнути
За  те,  що  я  поважаю  себе.
Не  стала  навколішки  гордість  моя…
Ліниво  тяглася  отара  хвилин…
На  світі  безліч  таких,  як  я,
Та  я,  їйбогу,  один.
У  кожного  Я  є  своє  ім’я,
На  всіх  не  нагримаєш  грізно,
Ми  —  не  безліч  стандартних  «я»,
А  безліч  всесвітів  різних.
Ми  —  це  народу  одвічне  лоно,
Ми  —  океана  вселюдська  сім’я.
І  тільки  тих  поважають  мільйони,
Хто  поважає  мільйони  «я».

Всё-таки, нация, которая пишет на стенах стихи — непобедима!